ВІДНОШЕННЯ

дачыненне
пашана
сувязь

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

ВІДНЯТИ →← ВІДНОСНО

Смотреть что такое ВІДНОШЕННЯ в других словарях:

ВІДНОШЕННЯ

ВІДНО́ШЕННЯ, я, с.1. Причетність, стосунок до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь.Вона промовчала про те, що їй геолог приніс власного вірша до... смотреть

ВІДНОШЕННЯ

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗО́К (взаємний зв'язок, залежність між явищами, предметами тощо), ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, ВІДНО́ШЕННЯ, ВЗАЄМОЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗАНІСТЬ рідше. Взає... смотреть

ВІДНОШЕННЯ

ВІДНОШЕННЯ - філософська категорія, яка характеризує вид зв'язку речей або властивостей, що визначається сторонами В. і, в свою чергу, сам їх визначає. Напр., кількісне В. 2/7 визначається числами 2 і 7; це В. визначає інші числа, що йому відповідають: 4 і 14,6 і 21,8 і 28 і т.д. Якщо за вихідні взяти числа 2 і 3 (2/3), то В. і відповідні числові пари змінюються. Основні види В.: якісні, кількісні, сутнісні (до них належать закони), причинні, цільові. Важливість категорії В. виявляється у тому, що інколи дійсність охоплюється трьома поняттями: річ - властивість - В., основним серед яких є річ. Це породжує речовизм у тлумаченні буття і його пізнанні, коли вся багатоманітність зв'язків зводиться до В. визначеностей до властивості, а об'єктів - до речей. Для певних потреб така структура корисна, і як елемент дійсності вона справді існує. Розкриття В. та їх зміна - одне з основних теоретичних і практичних завдань людини, яка повсюдно намагається знайти і сформулювати закони, в яких узагальнюється знання В. Але світ В. відкривається їй лише тому, що вона сама відноситься до світу: своєю діяльністю роздвоює його на суб'єктивне і об'єктивне, усвідомлює це В., робить його предметом і проблемою діяльності. Отже, для людини її зв'язок зі світом постає як усвідомлюване, пізнаване і змінюване нею В., а вся дійсність - як сукупність В.... смотреть

ВІДНОШЕННЯ

1) (ставлення) attitude2) (стосунок) relationмати відношення (до) — to pertain (to), to concernне мати жодного відношення (до) — to have nothing to do ... смотреть

ВІДНОШЕННЯ

-я, с. 1) Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь. 2) Взаємозв'язок між предметами, явищами. Процентне відношення. Синтак... смотреть

ВІДНОШЕННЯ

імен. сер. роду1. стосунок, причетнiсть до кого-, чого-небудь; зв'язок з кимсь, чимсь2. взаємозв'язок мiж предметами явищами3. ставлення4. дiловий лис... смотреть

ВІДНОШЕННЯ

【中】1) (相互) 关系Мати відношення 与…有关Цо не має відношення 这与…无关У всіх відношеннях 在各方面, 在一切方面2) 数 比, 比率; 比例2) 公文 公函

ВІДНОШЕННЯ

-я, с. 1》 Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь.2》 Взаємозв'язок між предметами, явищами. Процентне відношення. Синтак... смотреть

ВІДНОШЕННЯ

хохл. (отнашеніе) стосунокпостава, стосунок, пропорція лив. відноситися, співвідношення

ВІДНОШЕННЯ

відно́шення[в'ідношеин':а]-н':а, р. мн. -еин'

ВІДНОШЕННЯ

в залежності від змісту: ставлення, стосунки, взаємини, відносність, відношення Моє ставлення до нього досі не змінилося.

ВІДНОШЕННЯ

1) (связь с чем, участие в чём и т.п.) отношение; касательство, книжн. прикосновение, прикосновенность 2) мат. отношение

ВІДНОШЕННЯ

(до теми) стосунок; (між явищами) співвідношення, взаємозв'язок; (до кого) Д. ставлення; п! ВІДНОСИНИ.

ВІДНОШЕННЯ

Дачыненнепашанасувязь

ВІДНОШЕННЯ

Відно́шення, -ння, -нню; -но́шення, -шень, -шенням

ВІДНОШЕННЯ

відно́шення іменник середнього роду

ВІДНОШЕННЯ

შეფარდება; დამოკიდებულება, მიმართება

ВІДНОШЕННЯ

{відно́шеин:а} -н:а, р. мн. -еин.

ВІДНОШЕННЯ

-я n stosunek; odniesienie się

ВІДНОШЕННЯ

дачыненне пашана сувязь

ВІДНОШЕННЯ

regard, relation

ВІДНОШЕННЯ 1, ВЗАЄМИНИ, СТОСУНОК, ВІДНОСНО 1, ЩОДО, СТОСОВНО, ВІДНОСНІСТЬ, ОТНОШЕНИЕ 1, ОТНОСИТЕЛЬНО, СТАВЛЕННЯ 1, СТАВИТИСЯ 1, ПРО 1, З ПРИВОДУ, СТОСУНКИ, ЗВ’ЯЗКИ, У ВСІХ ВІДНОШЕННЯХ, ВО ВСЕХ ОТНОШЕНИЯХ, ВСІМА СТОРОНАМИ

Відношення, взаємини, стосунок, відносно, щодо, стосовно, відносність Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова: «Не можна допускати поверхового відношення до такої серйозної справи», — замість — поверхового ставлення або — ще краще — щоб поверхово ставились; «Відносно цього не може бути двох думок», — замість — про це (щодо цього, з приводу цього); «Я з ним у добрих відношеннях», — замість — у добрих стосунках чи взаєминах, зв’язках. Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав’язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись. У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а. В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності. Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах. Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.... смотреть

ВІДНОШЕННЯ ДО ЛЮДИНИ АМБІВАЛЕНТНЕ

двоїсте, суперечливе, як позитивне, так і негативне, відношення до людини. англ. ambivalent attitude to a person; нім. das Ambivalenzverhältnis zum Menschen; угор. ambivalens hozzáállás az emberekhez; рос. отношение к человеку амбивалентное.... смотреть

ВІДНОШЕННЯ ДО СПРАВИ

Ставлення до справи

ВІДНОШЕННЯ ДО СПРАВИ

Ставлення до справи

ВІДНОШЕННЯ ПСИХОЛОГАКОНСУЛЬТАНТА ДО КЛІЄНТА БЕЗОЦІНОЧНЕ

відмова психолога-консультанта від оцінювання особистості або поведінки клієнта в термінах “добре” або “погано”; налаштовування психолога-консультанта на те, щоб краще зрозуміти клієнта як особистість, прийняти його таким, який він є. англ. non-apprisal attitude of Psychologist-consultant to a client; нім. verantwortungsloses Verhalten des psychologeberates zum Klienten; угор. pszihologus értéktelen hozzáállása a klienshez; рос. отношение психолога-консультанта к клиенту безоценочное.... смотреть

T: 248