РОЗГУ́БЛЕННЯ, я, с.1. Дія за знач. розгуби́ти.2. Те саме, що розгу́бленість.У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгублення властей (П. ... смотреть
імен. сер. родурастерянность сущ. жен. рода, только ед.ч.
-я, с. Те саме, що розгубленість.
-я, с. Те саме, що розгубленість.
розгу́блення іменник середнього роду
Разгубленасць
разгубленасць