ПРАВОЗНАВЕЦЬ

правазнавец

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

ПРАВОМОЧНІСТЬ →← ПРАВО

Смотреть что такое ПРАВОЗНАВЕЦЬ в других словарях:

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.Фахівець із правознавства.Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (з газ... смотреть

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА ... смотреть

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

правозна́вець[правознавеиц']-аўц'а, ор. -аўцеим, м. (на) -аўцеив'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

імен. чол. роду, жив.юр.правовед

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

man of law, jurisconsult, jurisprudent, jurist, law student, (особливо фахівець з римського або цивільного права) legist, nomocracygrapher, legal scholar, (теоретик) legal thinker... смотреть

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

[prawoznawec']ч.prawoznawca

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

-вця, ч. Фахівець із правознавства.

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

{пра́возна́веиц} -а́ўца, ор. -а́ўцеим, м. (на) -а́ўцеиві/-а́ўцу, мн. -а́ўці, -а́ўціў.

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

(спеціаліст з правознавства) lawyer, jurist

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

ім (правник, правовик) jurist; jurisprudent; lawyer; man of law

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

правозна́вець іменник чоловічого роду, істота

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

-вця, ч. Фахівець із правознавства.

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

правознавець ім. jurisprudent; man of law;

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

(фахівець з юридичних наук) правник, юрист.

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

Правазнавец

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

-вця m znawca prawa, jurysta

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

правознавець, -вця

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

სამართალმცოდნე

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

юр. правовед

ПРАВОЗНАВЕЦЬ

правазнавец

T: 193