БЕЗПУ́ТНИЙ розм. (який діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), НЕПУТЯ́ЩИЙ розм. ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., НЕПУ́ТНІЙ рідко, ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал.... смотреть
БЕЗПУ́ТНИЙ, а, е.Який відзначається легковажністю, невпорядкованістю; безладний, розгульний.Мотря спершу дивилася на .. безпутне життя [Чіпчине] та пла... смотреть
-а, -е. Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Безпутний хлопець. || Непутящий. || Плутаний, хаотичний.
-а, -е.Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Безпутний хлопець.|| Непутящий.|| Плутаний, хаотичний.
Debauchee, given to vice (dissipation), morally loose, dissipated, dissolute, disreputable, licentious (розпусний)
ад'єктивбеспутный
див. бешкетник; легковажний; розпусник
беспутный, разг. непутёвый
Дрэнны
безпу́тний прикметник
თავაშვებული
дрэнны