ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́... смотреть
-юю, -юєш, недок., звабити, -блю, -биш; мн. зваблять; док., перех. 1) Привертаючи увагу, викликаючи цікавість, притягати. 2) Викликати у кого-небудь б... смотреть
-юю, -юєш, недок. , звабити, -блю, -биш; мн. зваблять; док. , перех. 1》 Привертаючи увагу, викликаючи цікавість, притягати.2》 Викликати у кого-небуд... смотреть
недок. зваблювати, док. звабити1) (вабити) to attract, to lure, to fascinate2) (спокушати) to seduce, to tempt
несов. - зваблювати, сов. - звабити обольщать, обольстить, соблазнять, соблазнить; перен. увлекать, увлечь, завлекать, завлечь; заманивать, заманить
приваблювати, заманювати, принаджувати; (хлопця, дівчину) знаджувати, спокушати, збивати з розуму; дк. ЗВАБИТИ, (дівчину) закрутити голову кому.
див. спокушати
Fresta, förföra, locka
Forføre, friste, lokke
Forføre, friste, lokke
зва́блювати дієслово недоконаного виду
-юю, -юєш zwabiać; wabić, kusić
Чараваць
decoy, entice, tempt
ცდუნება, შეცდენა
чараваць