ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: вирахувавшивысчитатьДеепричастная форма: высчитав
(-ую, -уєш) кого, що; мол., жрм. Здогадатися про когось, щось, знайти когось. Злодіїв "вирахували" буквально за пару годин (УМ, 16.03.1999); Правоохоронці швидко "вирахували" особу злочинця - ним виявився... 55-річний гінеколог тієї самої лікарні (УМ, 1.06.2001). ПСУМС, 13.... смотреть
недок. вираховувати, док. вирахувати1) (обчислювати) to calculate, to count up; to reckon, to compute; to count off2) (утримувати) to deduct
ВИ́РАХУВАТИ див. вирахо́вувати.
див. вираховувати.
【完】 见 вираховувати
Адняцьадымаць
Ви́рахувати, -хую, -хуєш, -хує
ви́рахувати дієслово доконаного виду
матем.; физ. вычислять, исчислять
див. вираховувати.
сов. от вираховувати
адняць адымаць