ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в щ... смотреть
УПИРА́ТИСЯ¹ (ВПИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПЕ́РТИСЯ (ВПЕ́РТИСЯ), упру́ся, упре́шся і увіпру́ся, увіпре́шся, док.1. Упирати в що-небудь руку, ног... смотреть
(настирливо не погоджуватися з чим-небудь) ставати дибки (на дибки, на диби), розм.; скакати цапа, зневажл.; ставати цапки; гопки ставати; як на пню ст... смотреть
I (впиратися), -аюся, -аєшся, недок. , упертися (впертися), упруся, упрешся і увіпруся, увіпрешся, док. 1》 Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ... смотреть
недок. упиратися, док. упертися1) to be fixed, to rest2) to be obstinate, to persist (in), to resist, to hold good; (про коня) to kick, to jib3) (про з... смотреть
(у що) спиратися на що; (у стелю) підпирати що; СОВ. пручатися, огинатися, опиратися, б. з. затинатися, жм. норовитися, КОМИЗИТИСЯ, о. ставати дибки; (не годитися) не погоджуватися, відмовлятися від; (на своєму) наполягати, твердо стояти; дк. УПЕРТИСЯ, затятися, затнутися.... смотреть
Упира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; упе́ртися, упру́ся, -ре́шся, -ру́ться; упе́рся, упе́рлася; упри́сь, упрі́ться
упираться, упереться; несов. упорствовать (настаивать на своём); (входить) разг. впираться, впереться, впирать, впереть
упира́тися 1 дієслово недоконаного виду для опори упира́тися 2 дієслово недоконаного виду вдиратися кудись
(виявляти упертість) пручатися, розм. норовитися, опинатися, комизитися, (роздратовано) брикатися.
див. перечити
-аюся, -аєшся 1. upierać się 2. opierać się
Трываць
трываць
Затинатися (затятися) на своєму
Затинатися (затятися) на своєму